До євреїв 1

ЯК ВЕЛИКА  ЛЮДИНА БОЖА

(СПОЧАТКУ — У БІБЛІЇ, виділене курсивом – не з Біблії)

До євреїв 1 :

4 Він остільки був ліпший понад Анголів, оскільки славніше за них успадкував Ім’я.
5 Кому бо коли з Анголів Він промовив: Ти Мій Син, Я сьогодні Тебе породив! І знову: Я буду Йому за Отця, а Він Мені буде за Сина!
6 І коли знов Він уводить на світ Перворідного, то говорить: І нехай Йому вклоняться всі Анголи Божі.
7 А про Анголів Він говорить: Ти чиниш духів Анголами Своїми, а палючий огонь Своїми слугами.
8 А про Сина: Престол Твій, о Боже, навік віку; берло Твого царювання берло праведности.
9 Ти полюбив праведність, а беззаконня зненавидів; через це намастив Тебе, Боже, Твій Бог оливою радости більше, ніж друзів Твоїх.

10 І : Ти, Господи, землю колись заклав, а небо то чин Твоїх рук.
11 Загинуть вони, а Ти будеш стояти, всі вони, як той одяг, постаріють.
12 Як одежу, їх зміниш, і минуться вони, а Ти завжди Той Самий, і роки Твої не закінчаться!

13 Кому з Анголів Він промовив коли: Сядь праворуч Мене, доки не покладу Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм!
14 Чи не всі вони духи служебні, що їх посилають на службу для тих, хто має спасіння вспадкувати?

 

До євреїв 2 :

5 Бо Він не піддав Анголам світ майбутній, що про нього говоримо.
6 Але хтось десь засвідчив був, кажучи: Що є чоловік, що Ти пам’ятаєш про нього, і син людський, якого відвідуєш?
7 Ти його вчинив мало меншим від Анголів, і честю й величністю Ти вінчаєш його, і поставив його над ділами рук Своїх,
8 усе піддав Ти під ноги йому! А коли Він піддав йому все, то не залишив нічого йому непідданого. А тепер ще не бачимо, щоб піддане було йому все.
9
Але бачимо Ісуса, мало чим уменшеним від Анголів, що за перетерплення смерти Він увінчаний честю й величністю, щоб за благодаттю Божою смерть скуштувати за всіх

Зазначмо, що :

1) 1 : 13 «підніжком ногам Твоїм!» і 2 : 8 «усе піддав Ти під ноги йому!»,

Стосується, у першім випадку, Ісуса Христа, а у другім – нас, людини Божої;

2) 1 : 4 «ліпший понад Анголів» і 2 : 9 «Ісуса, мало чим уменшеним від Анголів»

— те і те стосується Ісуса Христа,

але так, і те саме, написано і про людину Божу.

2 : 7 «Ти його вчинив мало меншим від Анголів, і честю й величністю Ти вінчаєш його, і поставив його над ділами рук Своїх,

2 : 8 усе піддав Ти під ноги йому!».

Але це певне так, лише тоді, коли й ми станемо, як Він.

1 : 4 «ліпший понад Анголів»,

 

тобто 1 : 9 «Ти полюбив праведність, а беззаконня зненавидів».

Чи не проситься висновок:

якщо Господа Ісуса порівняно з нами – людьми Божими, якщо, коли ми люди Божі, то ми — Він – Господь в нас, відтак якщо і нам поставлено на службу (1 : 14 Чи не всі вони духи служебні, що їх посилають на службу для тих, хто має спасіння вспадкувати?) Анголів більших за Господа (але не ліпших за Нього, тобто й за нас) виникає питання, чи не обох (Ісуса Христа і людей Божих), стосуються вірші 1 : 

10 І: Ти, Господи, землю колись заклав, а небо то чин Твоїх рук.
11 Загинуть вони, а Ти будеш стояти, всі вони, як той одяг, постаріють.
12 Як одежу, їх зміниш, і минуться вони, а Ти завжди Той Самий, і роки Твої не закінчаться!

На це цікаве запитання, дав мені Бог на розум таке.

Отримаймо вичерпно і сповна дух Планети Земля, не втратьмо завдаток Духу Отця Небесного. Переробімо (перетворімо, перебродімо, акумулюймо) дух земний наш на Дух з Гори Господньої. Закваскою Духа Божого, що дав нам завдатком кожному Отець Небесний, перебродімо з духом земним нашим і станьмо тістом Царства Отця Небесного. Перетопімося в печі спокус і гріху – духу Планети Земля; у благословенні Господнім станьмо дровами – народом Якова, і полум’ям – народом Юдеї, палімо себе, як солому – народу Ісава,  а із тіста з зерна добірного – станьмо хлібом Надсущним – Духом Всевишнього. Насичуймо душу земну чиненням добра. Творімо душі свої душами, повних Синівства Отця Небесного, аж до повноти – досконалости Духу Всевишнього, і хай споживають – кожного нас досконалого, кожен дух кожної душі земної, щоб усім ставати, напившись молодого вина благочестя, хлібом Надсущним – Духом оживляючим. Вродімося тут, посіяними в землю, зростаючи тут до найбільшого, станьмо плодом що з Неба, даймо землі з’їсти себе земного, щоб насінням із плоду Небесного, хоч найменшими, але там, у Царстві Отця, засіватись.

Анатолій Войтко
(автора Проекту «КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ БОЖОЇ»):

http://zbzs-wm.ucoz.ua/news/2011-06-26-43   (ХайВей http://h.ua/story/336586/  )

Share

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

Я не робот.